У День Андрія на Чернігівщині ожили традиції нашого народу

Кожен народ має свою спадщину та звичаї, які формувалися впродовж багатьох століть, а то й тисячоліть. Традиції та звичаї – це обличчя народу, глянувши в яке, ми відразу дізнаємося, що це за народ. Це ті неписані правила, якими люди користуються в повсякденно багато насиченому житті. Ще з незапам’ятних часів від покоління до покоління, ми передаємо це трепетне ставлення до минулого своїх пращурів. Наш народ, дбайливо зберігає свої старовинні звичаї, що є релігійним та культурним об’єднувачем багатьох поколінь українців.

То ж напередодні свята Андрія, за доброю традицією, працівники відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Мезинського Національного природного парку спробували вчергове відродити «Магію Андріївських вечорниць». Та й місце дійства цього разу вибрали незвичайне – це кімната етнографії та історії краю Рихлівського природоохоронного науково-дослідного відділення ПНДВ, що в с. Городище. Тут панував дух українства: вишивані рушники, сорочки, українські страви на столі, застеленому вишитою скатертиною, ну і, звісно ж, оберіг української хати – піч.

На гостини до Устини цього разу завітали учні старших класів Оболонської ЗОШ І-ІІІ ст.. Неабияке значення на Андріївських вечорницях відіграють гадання. Тож з допомогою магії дівчата дізналися ім’я майбутнього судженого, його професію чи бути цей рік у парі та ін..

Це свято не лише народних звичаїв, але й української народної пісні, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні під гармошку.

За традицією, кожен хлопець мав скуштувати Калиту. Але для цього треба було себе проявити у спритності, силі і розумі. «Бо ж не годиться, щоб калиту кусали різні невігласи». Ось тут і знадобилися конкурси: «Хто сильніший», «Справжній гурман», «Хто швидший», «Яблуко», «Меткі стрільці».

Так і ожили перед учасниками ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, міцна у ньому пам’ять про минуле. Тож бережімо цю прекрасну, невичерпну скарбницю! У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього мирного дня. Народ, який пам’ятає свою історії, поважає культуру, звичаї, традиції – не переможний!

Слава Україні! Скорішої Перемоги та миру!

Ніна Симоненко, 

директорка Мезинського Національного природного заповідника